Актуалізація: 2019-01-03

Монастирсько-фортечний комплекс у Бердичеві

Період будівництва: 1634-1642 (перебудований і реконструйований у 18 столітті)

Засновник: Воєвода київський Януш Тишкевич

Інформація про об'єкт
(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном „Полоніка”)

У 15-16 століттях Бердичів належав до родини Тишкевичів, які тут спорудили замок. У 1630 р. київський воєвода Януш Тишкєвич передав свою резиденцію на монастир кармелітів босих. У 1634-1642 роках був споруджений костел, в якому була розміщена ікона Чудотворної Божої Матері. Місто було укріпленою прикордонною фортецею. Бердичів був зруйнований під час повстання Хмельницького. У 1686 році кармеліти були змушені покинути монастир, до якого вони повернулися лише в 1717 році. Будівництво нового костелу відбулось в 1739-1743 рр. за планами Яна де Вітте. У 1769-1782 рр. була зведена вежа дзвіниці, а сам монастир був оточений потужними укріпленнями, що перетворило його на фортецю. У 1864 році орден був розпущений, а монастир був перейнятий царською владою. Кармеліти знову повернулися в 1917 році, щоб через три роки втікати від радянської армії, яка пограбувала і зруйнувала монастир та костел. Після 1926 року влада конфіскувала святиню, перетворивши костел в музей атеїзму, а монастир у в'язницю. Комплекс, зруйнований під час Другої світової війни, був відбудований у 1958 році, а в монастирських стінах була розміщена музична школа. У 1919 році костел і частина фортеці були повернуті кармелітам.
З 2007 року у монастирі відбувається реконструкція з фондів Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща, завдяки цій підтримці у монастирі був створений невеликий музей присвячений Юзефу Конраду Коженьовському, який народився в Бердичеві.

У рамках проекту "Україна і Польща. Слідами історичної спадщини" в 2018 року, в Україні створено 100 коротких відеофільмів, присвячених обраним об’єктам архітектурної спадщини, які було збудовано за часів колишньої Речі Посполитої.

Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь. 

Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Польщі в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018».

Реалізатори проекту:

Товариство Інтеграція Європа-Схід

Польський Інститут у Києві

Ukrainian Communication Group

Підтримка проекту:

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном „Полоніка”

Національний цифровий архів Польщі

Медіа-патронат:

історичний портал historykon.pl

Канал YouTube проекту

Профіль Facebook проекту