Актуалізація: 2019-01-03

Замок та міські мури у Жовкві

Період будівництва: 1549-1610, запроектований Павлем Щенслівим, реконструкція в 1685-1694 рр. за проектом Піотра Бебера та Августина Лоччі, 1740-1753 рр. розширення за проектом Антоні Кастелло

Засновник: Станіслав Жолкевський (майбутній великий гетьман коронний), Реґіна з Гербуртів Жолкевська, Король Польщі та Великий князь Литовський Ян III Собеський, великий гетьман литовський Михайло Казимир Радзивілл

Інформація про об'єкт
(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном „Полоніка”)

Сімейне гніздо родини Жулкевських з герба Любіч, після 1623 року маєтки перейшли до Яна Даниловича з герба Сас, чия дочка Теофіла віддала його в посагу нареченому Якубу Собєському з герба Яніни, батька майбутнього польського короля Яна III. Замок Станіслава Жулкевського був споруджений у 1594-1610 роках за проектом Павла Щенслівого (Павел Жимянін та Амброзі Пшихильни були підрядниками робіт). Одночасно з будівництвом замку почали будуватися міські укріплення (закінчила їх вдова Станіслава Жулкевського Регіна з герба Гербурт). За часів Собеських (1685-1694) замок був перебудований за проектом Піотра Бебера та Августина Лоччі. У 1677 році Ян ІІІ оточив місто набережною, що стало другим оборонним кільцем. Після пожежі в 1741 році, наступна реконструкція в стилю рококо була розпочата Міхалом Казимиром Радзивіллом за планами Антоні Кастелла. Після продажу маєтку наприкінці 18 століття палац був частково зруйнований. У 1915 році росіяни спалили залишки замку, які пізніше були законсервовані в 1928-1931 роках. У міжвоєнний період тут були казарми та гімназія. З 70-х років 20 століття тут відбуваються реставраційні роботи з метою надання резиденції її первинного вигляду з часів Жулкевських. З 1991 року в деяких замкових приміщеннях розташований музей.

У рамках проекту "Україна і Польща. Слідами історичної спадщини" в 2018 року, в Україні створено 100 коротких відеофільмів, присвячених обраним об’єктам архітектурної спадщини, які було збудовано за часів колишньої Речі Посполитої.

Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь. 

Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Польщі в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018».

Реалізатори проекту:

Товариство Інтеграція Європа-Схід

Польський Інститут у Києві

Ukrainian Communication Group

Підтримка проекту:

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном „Полоніка”

Національний цифровий архів Польщі

Медіа-патронат:

історичний портал historykon.pl

Канал YouTube проекту

Профіль Facebook проекту