Актуалізація: 2019-01-03

Собор Успіння Пресвятої Богородиці в Почаєві

Період будівництва: 1771 - 1785

Засновник: Микола Базиль (Василь) Потоцький, воєвода белзький, староста канівський

Інформація про об'єкт
(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном „Полоніка”)

Початки православного монастиря в печерах почаївської гори походять з 14 століття. У 1597 р. дружина судді з Луцька Анна Гойська з Козельських пожертвувала ікону Божої Матері в місцеву церкву, яку з часом почали називати почаївською та оточувати поклонінням, як і чудотворний слід стопи Матері Божої, що зберігаються в монастирі. У 1720 році монастир перейшов до греко-католицьких василіанів. Будівництво нової церкви розпочалося в 1771 році завдяки величезним сумам, подарованим василіанам Міколаєм Василем Потоцьким, воєводою белзьким, старостою канівським. Від 1758 року Потоцький вважав себе щирим греко-католиком, а в 1772 році він оселився в садибі у дворі Василіанського монастиря. Будівництво нової церкви було доручено силезькому архітекторові Готфріду Гофману; у будівництві взяли участь архітектори зі Львова Петро Полеєвський та Францишек Ксавері Кульчицький. Роботи були завершені в 1785 році. Нова церква отримала монументальний двобаштовий вигляд, що нагадує барокові монастирі Австрії та Південної Німеччини, підкреслюючи зв'язки греко-католиків із західною культурою. Після третього поділу Речі Посполитої Почаїв опинився на території Російської імперії, після 1831 року пропольські василіяни були вигнані, їх замінили православні ченці. З 1990 року монастир знаходиться в юрисдикції Української православної церкви Московського патріархату.

Нижче представлено світлини з колекції: Національного цифрового архіву Польщі:

У рамках проекту "Україна і Польща. Слідами історичної спадщини" в 2018 року, в Україні створено 100 коротких відеофільмів, присвячених обраним об’єктам архітектурної спадщини, які було збудовано за часів колишньої Речі Посполитої.

Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь. 

Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Польщі в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018».

Реалізатори проекту:

Товариство Інтеграція Європа-Схід

Польський Інститут у Києві

Ukrainian Communication Group

Підтримка проекту:

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном „Полоніка”

Національний цифровий архів Польщі

Медіа-патронат:

історичний портал historykon.pl

Канал YouTube проекту

Профіль Facebook проекту