Актуалізація: 2019-01-03
Королівська кам’яниця у Львові
Період будівництва: 1580 Костянтин Корнякт, запректований Петром Барбоном, перебудований близько 1678 р. за ініціативою короля Яна III Собєського
Засновник: Костянтин Корнякт
Інформація про об'єкт
(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном „Полоніка”)
Кам’яниця була збудована у 1580 році для львівського купця грецького походження Костянтина Корнякта, на місці двох старших будинків, ймовірно, за проектом архітектора Петра Барбона. У 1603 році Корнякт віддав його кармелітам, від котрих в 1623 р. його купили Якуб і Теофіла Собескі, батьки майбутнього короля Яна III. Близько 1678 р. кам’яниця була перебудована у міську резиденцію короля Яна III Собєського; в цей період тут проходили офіційні прийоми, у тому числі в 1686 році, коли король приймав тут московських посланців. Більше десятка років після смерті монарха, тобто в 1709 році, його сини Якуб та Константи продали майно тодішньому королівському польному гетьману Станіславу Матеушу Жевуському, котрий помер там як гетьман коронний у 1728 році. З 1816 року колишня королівська резиденція належала родині Понінських; на їх прохання Фридерик Бауман здійснив ще одну реконструкцію (додав балкон на фасаді та штукатурні декорації в інтер'єрах). У 1908 році будинок, придбаний муніципалітетом, став Національним музеєм імені короля Яна III. В даний час це центральний корпус Львівського історичного музею. Двоповерхова споруда складається з головного будинку та задньої частини з видом на вулицю Бляхарська (нині Федорова), з двориком оточеним триповерховими, аркадними галереями (реконструкція з 1926-31, Людомил Гюркович). Шестиосьовий фасад покритий рустуванням і увінчаний атикою, декорованою фігурами лицарів; в нижній частині кам'яний портал прикрашений колонами.
У рамках проекту "Україна і Польща. Слідами історичної спадщини" в 2018 року, в Україні створено 100 коротких відеофільмів, присвячених обраним об’єктам архітектурної спадщини, які було збудовано за часів колишньої Речі Посполитої.
Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь.
Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Польщі в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018».
Реалізатори проекту:
Товариство Інтеграція Європа-Схід
Підтримка проекту:
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном „Полоніка”
Національний цифровий архів Польщі
Медіа-патронат:
історичний портал historykon.pl