Актуалізація: 2019-01-03
Сокаль - монастир бернардинів
Період будівництва: 1604 - 1619, XVІІІ ст.
Засновник: Король Зиґмунт ІІІ Ваза, Ян Замойський, великий канцлер і гетьман Королівства Польського, Станіслав Жулкєвський, великий гетьман Королівства Польського Єжи Мнішек, великий крайчий Королівства Польського, Даниловичі, Собєскі
Інформація про об'єкт
(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном „Полоніка”)
Костел і Бернардинський монастир у Сокалі були засновані в 1599 році. Муровані споруди чудового храму та прилеглих монастирських будівель були зведені в 1604-1619 і 1617-1630 рр. монашим архітектором Бернардом Авелідесом. Бернардинський комплекс мав бути оборонною спорудою, тому був оточений бастіонними укріпленнями виконаними за участю люблінського архітектора Яна Ярошевича. Храм Бернардинів був святинею знаменитої ікони сокальської Матері Божої Потішення (копія образу Божої Матері Ченстоховської), написаної приблизно в 1400 році Якубом Венжиком. Будівництво храму та монастиря було підтримане королем Зиґмунтом ІІІ Ваза, великим канцлером Королівства Польського Яном Замойським, великим гетьманом Королівства Польського Станіславом Жулкєвським, великим крайчим Королівства Польського Єжи Мнішеком, а також Даниловичами та сімейством Собєських. Дарчинці також сприяли чудовому обладнанню храму Бернардинців, включаючи фінансування срібного вівтаря Матері Божої. З часом святилище в Сокалі стало одним з найважливіших паломницьких місць на східних територіях Речіпосполитої, а чудотворну ікону було увінчено папськими коронами у 1724 році. Костел, разом з чудотворною іконою, згорів в пожежі 1843 р. Відбудований в 1873 р. В результаті «коректи» кордону після Другої світової війни (1951) Сокаль опинився на території СРСР. Бернардинці перевезли все обладнання до Лежайська, а ікона Божої Матері з дев'ятнадцятого сторіччя була відправлена до Бернардинського монастиря в Кракові, а з 2001 року знаходиться в костелі Хрубєшова. Костел, разом з монастирем були перетворені радянською владою на в’язницю суворого режиму. У 2012 році костел разом з іншими будинками повністю згоріли в пожежі.
У рамках проекту "Україна і Польща. Слідами історичної спадщини" в 2018 року, в Україні створено 100 коротких відеофільмів, присвячених обраним об’єктам архітектурної спадщини, які було збудовано за часів колишньої Речі Посполитої.
Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь.
Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Польщі в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018».
Реалізатори проекту:
Товариство Інтеграція Європа-Схід
Підтримка проекту:
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном „Полоніка”
Національний цифровий архів Польщі
Медіа-патронат:
історичний портал historykon.pl
Проект "Польща i Україна. Слідами історичної спадщини" співфінансовано Міністерством закордонних справ РП в рамках конкурсу "Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018"
Зміст сервісу виражає виключно погляди авторів і не може бути ідентифікована з офіційною позицією Міністерства закордонних справ Польщі
